Історія пише ці пам'ятні дати,
Колишнього спогад запікся в серцях.
Нам вічний обов'язок - не забувати
Їх праведний вчинок заради буття.

Не кров червоніє, червоні тюльпани.
Не бомби летять - то лише ластівки.
А нам про гітлеро-сталінські плани
І досі кричать сорокові роки.

В диктаторських лапах ставали ляльками,
Чинилися підлим наказам згори.
Кровава війна сталась між "дружбанами",
Та нас, українців, фашист не скорив.

Героями стали в окопах солдати
Пліч-о-пліч з братами йшли вірно у бій,
Зі смутком звемо тепер ворогом брата
У вирію злому сучасних подій.

Ми квіти несем на солдатські могили,
Живим ветеранам поклонимось щиро.
Ти вибач, дідусю, що ми не зуміли
В своїй же країні прожити із миром.

З надією стрінем зорю світанкову,
Ми хочемо волі і хочем весни.
Благаєм тебе, лиш не дай, Боже, знову
Нікому й ніколи страшної війни.
(c)